Головна
Каталог товарів
День Заснування компанії «Майбутнє Будуємо Разом»
12.11.2024
Шановні друзі та колеги!Сьогодні ми святкуємо радісну...
Read More
Товарний кредит, або відстрочка оплат
Наша компанія пропонує своїм клієнтам гнучку систему кредитування. Тобто кожен клієнт може скористатися можливістю відтермінування оплати на наш товар
Для того, щоб скористатися даною послугою, Вам слід зв'язатися з нашим менеджером та домовитися про надання відстрочки. Кожен конкретний випадок оцінюється окремо. Однак, ми завжди готові допомогти та піти Вам на зустріч
Наявність товару
Компанія «Майбутнє Будуємо Разом» являється виробником органо-мінерального добрива «ДоброДІЙ», й саме тому, уся наша продукція завжди є в наявності на наших складах.
Ми гарантуємо, що з нашої сторони ніколи не буде ніяких затримок із постачанням товару, адже усі Ваші замовлення ми відправляємо одразу ж після оплати – в той самий день.
Зверніть увагу! На термін доставки можуть впливати умови компанії-перевізника, в нашому випадку – Нової Пошти, з якою ми на даний час співпрацюємо.
Консультації та замовлення по телефону
Менеджер з продажів:
Марина Подорожняк
+38 067 213 24 28Графік роботи call-центру:
ПН-ПТ 08:00-18:00
СБ-НД вихідні
В другому випуску програми Еко-LIFE гостем передачі стала науковиця, доцент кафедри біо-неорганічної хімії Національного університету біоресурсів і природокористування України – Ольга Кравченко. Учена розповіла багато цікавої інформації про якість води по Україні та поділилася цікавим результатом дослідження якості води при використанні добрив «Добродій» на дафніях.
Вчена розповідає, що якщо дивитися по мапі якості води в річках, поверхневих водах, криничних вод, то в Україні майже відсутні джерела, які б відносились за якістю води до категорії «Чиста вода», в основному є 4-5 клас – це брудна вода.
«У нас сільське господарство є одним з найбільших забруднювачів поверхневих вод в Україні. Ми проводимо комплексні дослідження, і якість води в сільській місцевості дуже не відповідає нормативам. Крім того, там виявлена велика кількість пестицидів і ЗЗР, яка не нормується в порівнянні з європейськими стандартами. У нас з’являються у водах ті речовини, які з 60-х рр. ХХ ст. вже були заборонені до використання в Європі» – розповідає Ольга Кравченко.
«В основному у нас біля сільськогосподарських полів є дуже багато ставків, і коли виробники вносять мінеральні добрива чи якісь ЗЗР, то останні по ґрунтових водах стікають в ці ставки. Влітку ми досліджували якість води з ТМ «Добродій» на дафніях. Ми робили біотестування, досліджували різні дози, яка з них буде вітальною (не викликатиме летальних ефектів) і яка буде призводити до плодючості.
Дафнії – це безхребетні організми, які з 20-х рр. ХХ ст. є біотестами, найчутливішими організмами у всьому світі, якщо варто перевірити якість води. Протягом 96-ти годин ми можемо експонувати дафнію в пробах води і дивитися скільки вижило, а скільки не вижило. Це дуже експресний аналіз. Дафнії є кормовою базою для риб. Якщо дафнії гинуть, то це змінює трофічні ланцюжки в системі.
Ми додавали продукти ТМ «Добродій» і дивилися. У нас були рекомендовані концентрації. При вищих концентраціях дафнії не виживали. Ті концентрації, які рекомендовані для використання, вони є вітальними, тобто не спричиняють летальних ефектів для дафній протягом 96-ти годин. Ми вирішили трошки зменшити концентрацію, адже після внесення рекомендованої дози (приблизну кількість ми розрахували), разом з ґрунтовими водами піде у ставки. Отож, коли ми ввечері залишили 10 дафній, то зранку їх стало вже 25. Тобто це стимулювало їх, призводило до плодючості, бо там містились мікроелементи.
З цього можемо судити, що дані препарати є екологічно-безпечними. Це дослідження було незалежним. Усі зразки були зашифровані. Науковий експеримент здійснювався у 3-х повторностях по 10 дафній».
Андрій Педан — один із провідних фахівців «Поділляагрозахисту», що працює із південним регіоном України. У сільському господарстві він із 1987 року
Разом з дружиною мають власне маленьке агрогосподарство на 300 га, де вирощують переважно пшеницю, соняшник, горох. Саме на власних полях вони часто експериментують із добривами і засобами захисту рослин, перш ніж пропонувати щось замовникам чи радити колегам. Це дає можливість дослідити реакцію рослин та зрозуміти, які дії є ризикованими, а що спрацює найефективніше, адже, за словами самого пана Андрія, краще спершу перевірити на собі, ніж ризикувати чужими статками.
Кілька років тому в рамках дослідження Андрій Педан погодився на участь у проєкті «Моє поле», де на практиці перевіряв, як працюють органо-мінеральні препарати марки Добродій. Для експерименту він обрав 10 га пшениці сорту «Шестизерна». Поле розташоване у теплій і посушливій частині Приморського району Запорізької області. Раніше на ділянці росла озима пшениця. Потім ґрунт двічі дискували та культивували.
Пшениця на момент проведення досліду перехворіла через тривалі заморозки, що змінилися сильною засухою, і давала досить низькі показники росту. Однією із головних причин цього став дефіцит амінокислот, що беруть участь у синтезі гормонів. Вони мали б утворюватися у кінчиках листків рослини, але ті відчутно постраждали від морозу. Тому пшениця не отримувала необхідну кількість ауксину — гормону, що відповідає за розвиток кореневої системи. Аграрії сходяться на думці, що на цьому етапі необхідно підтримати ріст рослини допоміжними речовинами. І тут важливо не схибити із препаратом, адже одні можуть дати різкий приріст маси, але тоді не буде колоска, а інші навпаки — спровокувати завчасну появу колосу, без належного живлення від кореневої системи. У обидвох випадках фінал один — втрата врожаю. Адже слабку рослину не зможе врятувати жоден фунгіцид чи гербіцид.
Пшениця на момент проведення досліду перехворіла через тривалі заморозки, що змінилися сильною засухою, і давала досить низькі показники росту.
Логічним у такому випадку є стимулювання рослини до самостійного синтезу амінокислот. Для цього доречно буде внести ті елементи, на які вона найкраще реагує у природному середовищі. Щоб визначити це, пан Андрій залучив експертів із лабораторії «Поділляагрозахисту» для листового аналізу. За результатами лабораторного аналізу пшениці не вистачало не прогнозованих азоту і фосфору, а кальцію, калію та міді. Тому пан Андрій скористався препаратом Добродій Цинк Мідь, адже речовини, що входять до його складу, беруть участь у синтезі більш як 300 гормонів, та препаратом Добродій Калій Актив, який забезпечив рослинну клітину необхідними структурними елементами. Надалі на дослідну ділянку також внесли Добродій Бор та Добродій ОМД, а замість звичного фунгіциду — Добродій Комфорт.
Через місяць під час контролю пан Андрій виявив, що сходи, оброблені Добродієм, мали яскравий не пігментований здоровий колір листка. Тоді як на ділянці, де Добродій не застосовували, були вже помітні ознаки захворювання. І якщо на цьому етапі результат ще не здавався очевидним, крапку в експерименті поставило фінальне вимірювання бункером після збору врожаю: ділянка, де не вносили препарати Добродій, мала показник 47,16 ц/га, тоді як ділянка із Добродієм на 2,2 ц/га більше — 49,33 ц/га.
«А ще якось завдяки Добродію нам вдалося врятувати 600 га поля соняшника, — згадує пан Андрій. — Там саме внесли хімічні препарати у ґрунт, а потім сталася злива і все затопило. Соняшник постояв у такій хімічній ванні і почав сохнути. Я спершу подивився і думаю: мабуть, треба дискувати. А потім прикинув і порадив внести Добродій Цинк Мідь і Добродій Калій Актив. Приїхали на поле через два тижні — а його не впізнати. Соняшник ожив, листя позеленіло. Це фактично витягло весь урожай».
Своїм колегам-аграріям Андрій Педан радить, перш за все, вчасно вживати потрібних агрозаходів, особливо у критичні фази, коли є волога і рослина може споживати речовини. Навіть найкращий продукт може не спрацювати, якщо внести його невчасно. А ще, як вважає пан Андрій, не варто бути надто скептичним до нових препаратів і спробувати їх у дії.
