Листкове чи ґрунтове живлення?

Об’єктивно, листкове підживлення має багато переваг та виконує ті функції, які є неможливими для ґрунтового. Та незважаючи на це, мікроелементами та деякими мезоелементами неможливо повністю забезпечити рослину через лист, а лише закрити потребу на певних етапах. Тут ґрунтове внесення, безперечно, незамінне. 

Та це не стосується мікроелементів. Адже, як показує практика, їх краще вносити по листу, адже останні, необхідні в малих кількостях та не завжди на всьому циклі розвитку. Так, при внесенні в ґрунт, існує певний ризик, там їм і залишитись. Основна причина – немобільність або ж безпотребність в момент внесення. В результаті ці добрива зв’язуються.

З власного досвіду можу сказати, що найкращий ефект дає поєднання цих двох методів. Листкове підживлення не може замінити кореневе, і навпаки. Тепер перейду до переваг листкового підживлення.

Розпочну зі швидкості поглинання елементів. Найшвидше поглинаються листками N, Mg, K, Si, P, Ca, а всі інші елементи, як мінімум, в 20 разів повільніше за азот. Однак, варто зауважити, що навіть при таких повільних темпах, це все ж таки швидше, ніж у випадку поглинання корінням. Таким чином, можна пришвидшити ефект від підживлення.

Не менш важливим фактором є те, що відсоток поглинених елементів є більшим, аніж при засвоєнні елементів з мінеральних добрив коренем. А саме – ефективність при позакореневому підживленні приблизно в десять разів більша.

До речі, з агрономією я пов’язана вже досить давно. Мої батьки роками займаються вирощуванням с/г рослин на півдні Запорізької області. В основному, це пшениця, горох та соняшник. Для їх вирощування використовують добрива “Добродій”, оскільки вони легко засвоюються рослинами і їх склад доповнений широким списком мікроелементів. Таким чином, я постійно  перебувала в цьому процесі. Пізніше, додався ще й досвід консультації господарств.

Так, з власного досвіду та досвіду багатьох господарств, з якими активно співпрацюю, можу сказати, що позакореневе підживлення є своєрідною «паличкою-виручалочкою». Особливо вона працює у випадку,  коли елементи з ґрунту не засвоюються в повній мірі. Тому, кожного року спостерігаємо ознаки дефіциту. 

Для прикладу, при відновленні весняної вегетації пшениці, досить звичним явищем є забарвлення листя у фіолетовий колір. Виникає воно через  температурний режим, який дозволяє запустити роботу процесів життєдіяльності.  Однак, його недостатньо для поглинання фосфору. Так само відбувається і з іншими елементами.  

В такому випадку, моє завдання при підживленні після ВВВР – наситити відсутнім елементом живлення та зменшити вплив і час перебування рослини у стресі. Адже рослина за «інстинктом самозбереження» заздалегідь прогнозує, скільки потомства може отримати без своєї загибелі. Цей максимум ми і отримуємо. Бо точно знаю, чим більше стресових факторів, тим менший буде врожай.

Я використовую листкове підживлення, щоб в першу чергу, забезпечити рослину всіма необхідними елементами на кожному етапі розвитку. Однак, з власного гіркого досвіду, можу сказати, що воно необхідне іноді й для подолання стресових факторів, наслідків природного та антропогенного впливу. 

Повернусь до свого гіркого досвіду. Перше – розташування наших полів на півдні дало змогу в повній мірі відчути вплив засухи та заморозків (через відсутність снігового покриву). В таких випадках я використовую “Добродій Калій Актив”, бо підживлення калієм збільшує тургор (влітку) та покращує стійкість до несприятливих факторів зимового та ранньо-весняного періоду. Другий пункт – токсичний вплив гербіцидів на культурну рослину. Причин для цього багато. Тут не вистачить і пальців двох рук, аби все перелічити, – це і неочікуваний дощ, що промиває гербіцид, і неочікуване зниження температур, які завдають подвійний стрес для рослин, ну і звісно – людський фактор та багато інших факторів. А результат один – стрес. 

Так, рослина краще та швидше його подолає, якщо підситити її по листку такими елементами, як калій, бор, цинк, мідь, для деяких культур молібден та інші. Однак, тут важливо не занадто поспішати та слідкувати, щоб стрес-фактор знову не повторився. Ще одним плюсом позакореневого підживлення є підсилення засвоєння елементів через корінь. 

Хочу зауважити, що в нашій технології, листкове підживлення – невід’ємна частина при вирощуванні кожної культури. Знаючи всі критичні фази та слідкуючи за станом полів, ми коригуємо норми внесення добрив, щоб таким чином, вплинути на стан рослин та покращити їх врожайність.

Ось результати, яких ми досягли завдяки нашій технології в дуже посушливий  2020 рік: Дивитись тут

Матеріал підготувала:
Анна Педан – агроном-консультант ТОВ “ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ”

Джерела:
Ольга Капітанська, науковий консультант НВП “Квадрат” – стаття з сайту agravery.com
Матеріал з propozitsiya.com