Як ефективно протидіяти сажковим хворобам?

Сажкові хвороби зернових культур можуть призвести до серйозних втрат врожайності та якості пшениці (Mourad et al. 2018). До середини минулого століття вони були одними з найстрашніших хвороб злаків, але згодом про них майже забули в багатьох регіонах вирощування зернових, оскільки фунгіцидні обробки насіння стали широко доступними. 

Особливе значення захворювання має в системі органічного землеробства, оскільки використання синтетичних фунгіцидних засобів обробки насіння не допускається, тоді як дозволені методи  часто забезпечують лише обмеження розвитку хвороб, особливо в умовах її високого тиску (Ehn et al., 2022).

В даний час доступна лише невелика кількість сортів пшениці, стійких до сажкових хвороб (Mourad et ін., 2023). Крім того, збудники хвороб здатні долати стійкість рослин. 

Багатообіцяючою стратегією контролю в органічному вирощуванні пшениці може бути поєднання обробки насіння з відповідними агрономічними методами управління. Різні причини, в тому числі зростання популярності органічного землеробства, повернуло цю хворобу до списку пріоритетів. Це призвело до посилення наукової діяльності. 

13-15 червня в Австрії відбувся XXII Міжнародний семінар, присвячений  сажковим хворобам, який проводиться кожні 2 роки вже протягом 47-ми років (перший семінар відбувся у 1976 році). Так, захід збирає представників державного та приватного секторів, дослідників, фітопатологів, генетиків, селекціонерів, спеціалістів з дорадництва, фермерів та користувачів зернових культур. 

Сажкові хвороби особливо небезпечні в органічному землеробстві, тому акцент було зроблено на контроль саме в органічному виробництві зернових. Більшість виступів була присвячена створенню стійких сортів, однак інтегрований захист рослин є ключем до сталого контролю хвороб сажки. 

Науковцями з дослідного Інституту органічного сільського господарства (Forschungsinstitut für biologischen Landbau, FiBL, заснований у 1973 році,  має більш, ніж 30-ти річний досвід роботи в органічному сільському господарстві, є  філії в Німеччині та Австрії) було представлено ряд цікавих результатів досліджень.

Fischbach M.E.та ін. дослідили різні способи обробки насіння пшениці, здатні зменшити поширеність твердої сажки у відповідності стандартам органічного виробництва та підтвердити їх ефективність у польових випробуваннях в поєднанні з адаптованою агротехнікою.

Десять різних обробок насіння продуктами, які вже зареєстровані в європейських списках щодо органічних продуктів, або які мають потенціал бути зареєстрованими в цих списках, були перевірені в кількох тепличних експериментах. Вибрані продукти містили різні типи активних інгредієнтів, у тому числі бактеріальні і грибні мікроорганізми, екстракти рослин, мікроелементи та природні полісахариди.

У кожному тепличному експерименті застосовували контрольні та еталонні варіанти. Для всіх обробок (окрім обробки водою) було використане насіння, штучно  інокульоване збудником перед посівом. Ступінь тяжкості хвороби оцінювали візуально наприкінці етапу дозрівання пшениці.

Результати різних експериментів у теплицях показали, що кілька досліджуваних продуктів можуть суттєво зменшити ураженість збудником твердої сажки на пшениці за  обробки насіння перед посівом. 

Серед найефективніших були мікроелементні препарати, застосування яких значно зменшило розвиток хвороби.

Залежно від показників якості зерно м’якої пшениці поділяють на 4 класи, а зерно твердої пшениці –  на 5 класів. До показників якості зерна м’якої пшениці згідно з стандарту ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови» відносять наявність сажкового зерна, %, для 1- 2 класів вміст якого має не перевищувати 8%, для 4 – 10%. Для твердої пшениці сажка, ріжки 1-3 класу – відповідно 0,05%, 4 класу – сажка та ріжки разом 1%. 

Саме підвищення стійкості рослин пшениці сприяє зменшенню ураженості хворобами, адже однією з головних функцій мікроелементних препаратів є активізація систем стійкості рослин. Мінеральне живлення рослин впливає на їх здоров’я, як безпосередньо, активуючи ферменти, що виробляють захисні метаболіти (лігнін, феноли та фітоалексини), так і опосередковано, змінюючи кореневі ексудати, рН ризосфери та мікробіологічну активність (Datnoff et al., 2007). Окрім хімічних та/або біохімічних факторів, стратегії захисту рослин включають фізичні (форма, властивості поверхні, волоски, колір тощо) та механічні (волокна та ін.) властивості.

Роль мікроелементів у підвищенні стійкості рослин в основному  була досліджена переважно для Mn, Cu, Fe та Zn (Fones and Preston, 2013). Марганець бере участь у виробництві фенольних сполук та інших захисних механізмах рослин (Fernando та ін., 2009), тоді як нікель задіяний в антиоксидантній системі рослин та у відповіді рослин на стрес (Fabiano та ін., 2015). Найбільш вивченими є патогенетичні механізми, пов’язані з перерозподілом Fe на клітинному рівні (Greenshields et al., 2007; Liu et al., 2007). Цинк відіграє важливу роль в імунних реакціях рослин (Shirasu et al., 1999; Gupta et al., 2012), з особливим акцентом на активність ферментів супероксиддисмутаз (СОД) і інших білків. 

Отже, застосування мікроелементних добрив є одним з елементів технології, що включає пасивні та активні механізми захисту рослин навіть проти сажкових хвороб. 

Застосування вітчизняних препаратів ОМД «Добродій», «Добродій Мікро» та «Добродій Комфорт», як одних із елементів технології для обробки зерна перед посівом, допомагають захистити посівний матеріал від хвороб, збільшити схожість та енергію проростання та посилити захисні функції рослин від несприятливих умов на початкових стадіях росту (інструкції по застосуванню та контакти виробника шукайте за посиланням https://dobrodiy.in.ua/).

Варто зазначити, що з червня почав діяти новий стандарт ДСТУ 3768:2019 “Пшениця, Технічні умови”, й він є обов’язковим. З цього часу, також було скасовано стандарт ДСТУ 3768:2010 “Пшениця. Технічні умови” (наказ ДП “УкрНДНЦ” № 133). На даний час, немає точних відомостей про те, як він працюватиме, тому рекомендуємо ознайомитись з основними нововведеннями, яких потрібно буде дотримуватись, задля уникнення можливих проблем із контролем.  

При цьому, наявність невеликого відсотка уражених зерен дозволяє зерну залишатись у відповідному класі. Обробка ж насіння препаратами “Добродій” сприятиме підвищенню стійкості рослин.