Головна
Каталог товарів
Щиро вітаємо з Днем народження!
12.10.2026
Шановний Олександре Володимировичу! Щиро вітаємо Вас з...
Читати далі
Товарний кредит, або відстрочка оплат
Наша компанія пропонує своїм клієнтам гнучку систему кредитування. Тобто кожен клієнт може скористатися можливістю відтермінування оплати на наш товар
Для того, щоб скористатися даною послугою, Вам слід зв'язатися з нашим менеджером та домовитися про надання відстрочки. Кожен конкретний випадок оцінюється окремо. Однак, ми завжди готові допомогти та піти Вам на зустріч
Наявність товару
Компанія «Майбутнє Будуємо Разом» являється виробником органо-мінерального добрива «ДоброДІЙ», й саме тому, уся наша продукція завжди є в наявності на наших складах.
Ми гарантуємо, що з нашої сторони ніколи не буде ніяких затримок із постачанням товару, адже усі Ваші замовлення ми відправляємо одразу ж після оплати – в той самий день.
Зверніть увагу! На термін доставки можуть впливати умови компанії-перевізника, в нашому випадку – Нової Пошти, з якою ми на даний час співпрацюємо.
Консультації та замовлення по телефону
Менеджер з продажів:
Марина Подорожняк
+38 067 213 24 28Графік роботи call-центру:
ПН-ПТ 08:00-18:00
СБ-НД вихідні
Інститут було засновано 31 травня 1928 року всесвітньо відомим вченим академіком Д. К. Заболотним, який у той період очолював Всеукраїнську Академію наук. Назва інституту на той час звучала як Інститут мікробіології та епідеміології ВУАН. 1930 року Інституту мікробіології та епідеміології було присвоєно ім’я академіка Д.К. Заболотного.
За рокі існування ІМВ НАН України його очолювали видатні вчені. Першим директором Інституту (1928-1929 рр.) був його засновник, акад. Д.К. Заболотний. У 1930 році його очолював доктор біологічних наук Михайло Іванович Штуцер, Микола Васильович Стадніченко (1930—1933), член-кореспондент АН УРСР Гнат Омелянович Ручко (1933—1937), Петро Єфремович Марусенко (1937—1941), академік АН УРСР Віктор Григорович Дроботько (1944—1962), член-кореспондент АН УРСР Московець Семен Микитович (1962—1971), член-кореспондент АН УРСР Затула Дмитро Григорович (1971—1977), академік НАН України Валерій Веніамінович Смірнов (1977—2002), 2003-2021 р.р. – академік НАН України Валентин Степанович Підгорський. З грудня 2021 р. Інститут очолює акад. НАН України Співак Микола Якович.
Вже майже століття науковці інституту успішно працюють над вирішенням практичних питань у своїй сфері.
Із кінця 30-х років в інституті стрімко розвивався новий науковий напрямок – вчення про аліментарні токсини та токсиноутворення. Його початком стали успішні дослідження та подолання не відомого на той час масового смертельного захворювання коней (стахіботрітоксикоз) в західних областях України та Білорусі (1937 р.).
Андрій Педан — один із провідних фахівців «Поділляагрозахисту», що працює із південним регіоном України. У сільському господарстві він із 1987 року
Разом з дружиною мають власне маленьке агрогосподарство на 300 га, де вирощують переважно пшеницю, соняшник, горох. Саме на власних полях вони часто експериментують із добривами і засобами захисту рослин, перш ніж пропонувати щось замовникам чи радити колегам. Це дає можливість дослідити реакцію рослин та зрозуміти, які дії є ризикованими, а що спрацює найефективніше, адже, за словами самого пана Андрія, краще спершу перевірити на собі, ніж ризикувати чужими статками.
Кілька років тому в рамках дослідження Андрій Педан погодився на участь у проєкті «Моє поле», де на практиці перевіряв, як працюють органо-мінеральні препарати марки Добродій. Для експерименту він обрав 10 га пшениці сорту «Шестизерна». Поле розташоване у теплій і посушливій частині Приморського району Запорізької області. Раніше на ділянці росла озима пшениця. Потім ґрунт двічі дискували та культивували.
Пшениця на момент проведення досліду перехворіла через тривалі заморозки, що змінилися сильною засухою, і давала досить низькі показники росту. Однією із головних причин цього став дефіцит амінокислот, що беруть участь у синтезі гормонів. Вони мали б утворюватися у кінчиках листків рослини, але ті відчутно постраждали від морозу. Тому пшениця не отримувала необхідну кількість ауксину — гормону, що відповідає за розвиток кореневої системи. Аграрії сходяться на думці, що на цьому етапі необхідно підтримати ріст рослини допоміжними речовинами. І тут важливо не схибити із препаратом, адже одні можуть дати різкий приріст маси, але тоді не буде колоска, а інші навпаки — спровокувати завчасну появу колосу, без належного живлення від кореневої системи. У обидвох випадках фінал один — втрата врожаю. Адже слабку рослину не зможе врятувати жоден фунгіцид чи гербіцид.
Пшениця на момент проведення досліду перехворіла через тривалі заморозки, що змінилися сильною засухою, і давала досить низькі показники росту.
Логічним у такому випадку є стимулювання рослини до самостійного синтезу амінокислот. Для цього доречно буде внести ті елементи, на які вона найкраще реагує у природному середовищі. Щоб визначити це, пан Андрій залучив експертів із лабораторії «Поділляагрозахисту» для листового аналізу. За результатами лабораторного аналізу пшениці не вистачало не прогнозованих азоту і фосфору, а кальцію, калію та міді. Тому пан Андрій скористався препаратом Добродій Цинк Мідь, адже речовини, що входять до його складу, беруть участь у синтезі більш як 300 гормонів, та препаратом Добродій Калій Актив, який забезпечив рослинну клітину необхідними структурними елементами. Надалі на дослідну ділянку також внесли Добродій Бор та Добродій ОМД, а замість звичного фунгіциду — Добродій Комфорт.
Через місяць під час контролю пан Андрій виявив, що сходи, оброблені Добродієм, мали яскравий не пігментований здоровий колір листка. Тоді як на ділянці, де Добродій не застосовували, були вже помітні ознаки захворювання. І якщо на цьому етапі результат ще не здавався очевидним, крапку в експерименті поставило фінальне вимірювання бункером після збору врожаю: ділянка, де не вносили препарати Добродій, мала показник 47,16 ц/га, тоді як ділянка із Добродієм на 2,2 ц/га більше — 49,33 ц/га.
«А ще якось завдяки Добродію нам вдалося врятувати 600 га поля соняшника, — згадує пан Андрій. — Там саме внесли хімічні препарати у ґрунт, а потім сталася злива і все затопило. Соняшник постояв у такій хімічній ванні і почав сохнути. Я спершу подивився і думаю: мабуть, треба дискувати. А потім прикинув і порадив внести Добродій Цинк Мідь і Добродій Калій Актив. Приїхали на поле через два тижні — а його не впізнати. Соняшник ожив, листя позеленіло. Це фактично витягло весь урожай».
Своїм колегам-аграріям Андрій Педан радить, перш за все, вчасно вживати потрібних агрозаходів, особливо у критичні фази, коли є волога і рослина може споживати речовини. Навіть найкращий продукт може не спрацювати, якщо внести його невчасно. А ще, як вважає пан Андрій, не варто бути надто скептичним до нових препаратів і спробувати їх у дії.
